Віра

Всі божественні послання, які пророки принесли своїм народам, закликають до поклоніння Аллаху, у Якого немає рівних, і відкидання всіх помилкових божеств. Насправді, це є точним значенням свідоцтва віри, вимовляючи яке, людина входить до ісламу.

Свідчення віри: значення і вимоги

Ашгаду ан ля іляга ілля Ллаг, ва ашгаду анна Мухаммадан расулю-Ллаг (Я свідчу, що немає божества, гідного поклоніння, крім Аллаха, і що Мухаммад – Його Посланець)

Для чого стверджувати «Ля іляга ілля Ллаг»?

  • Тому що це – перший обов’язок мусульманина. Таким чином, той, хто має намір прийняти іслам, має вимовити таке свідоцтво віри і вірити в нього.
  • Той, хто щиро вимовить це свідоцтво, вірячи в нього і прагнучи, тим самим, досягти вдоволення Аллаха, буде врятований від пекельного вогню. Як сказав Пророк (мир йому і благословення Аллаха): «Аллах заборонив Пекельний вогонь всякому, хто скаже: “Нема божества, гідного поклоніння, крім Аллаха” – шукаючи Його вдоволення» (Сахіх Аль-Бухарі: 415)
  • Адже той, хто поме, вірячи в це, буде допущений до Раю. Як сказав Пророк (мир йому і благословення Аллаха): «Хто помре, знаючи, що нема божества, гідного поклоніння, крім Аллаха, увійде до Раю» (Муснад Ахмад: 464)
  • Тому що знання смислу і значення цього свідоцтва, безсумнівно, є найбільшим і найважливішим обов’язком мусульманина.

Значення «Ля іляга ілля Ллаг»

Це означає, що ніхто не гідний поклоніння, крім Аллаха. Насправді, це твердження заперечує існування будь-якого іншого істиного божества, крім Аллаха, і підтверджує, що Аллах є єдиним істинним Богом гідним поклоніння.

Мир і спокій може бути досягнено тільки через поклоніння одному Аллаху, без надання йому рівних у поклонінні. .

Арабське слово “іляг” (Бог) стосується будь-чого, чому поклоняються. Той, хто поклоняється чомусь, вже взяв його для себе за божество. Всі такі божества дійсно помилкові, крім одного Аллаха – істиного Господа і Творця.

Таким чином, лише один Аллах заслуговує на поклоніння. Лише Йому мають поклонятися серця: із безмежною любов’ю, прославленням, смиренням і страхом. І тільки на Нього слід покладатися і тільки до Нього взивати. Нікого не треба кликати, ні в кого не слід шукати допомоги і ні на кого не слід покладатись, окрім як на Аллаха. Молитви і жертвопринесення повинні бути лише Йому Одному, і Йому слід поклонятися зі всією щирістю. Як говориться в Корані: «А їм не було нiякого наказу, окрiм поклонiння Аллаху, щирого служiння Йому, молитви та сплати закяту; ось вiрна релiгiя!» (Сура Аль-Байїна 98:5)

Ті, хто щиро поклонялися Аллаху та слідували керівництву свідоцтва віри, звичайно, матимуть щасливе життя. Адже тільки у поклонінні Аллаху серця знаходять мир та справжнє вдоволення. Як говориться в Корані: «Чоловiкам i жiнкам, якi робили добро й були вiруючими, Ми неодмiнно даруємо прекрасне життя». (Сура Ан-Нахль, 16:97)

Дві основні частини Ля іляга ілля Ллаг

Це велике твердження складається з двох частин, які мають бути відомі для того, щоб зрозуміти їхній сенс і вимоги:

Перша частина: “Ля іляга” (Немає божества) заперечує існування будь-якого іншого правдивого божества, крім Аллаха. Відкидає рівних із Аллахом в поклонінні (ширк) і вимагає невіри в кожного, кому поклоняються разом із Аллахом: чи то людина, чи тварина, чи ідол, чи зірка тощо.

Друга частина: “ілля Ллаг” (крім Аллаха) підтверджує, що Аллах є єдиним істинним божеством, гідним поклоніння. І, таким чином, всі акти поклоніння, такі, як молитва, заклик і покладання, повинні бути спрямовані лише Йому Єдиному.

Всі види поклоніння мають бути присвячені тільки Аллаху. Той, хто присвячує якийсь вид поклоніння комусь, крім Аллаха, є невіруючим.

Коран каже: «У того, хто звертається замiсть Аллаха до iншого бога, немає для цього жодного доказу. Його рахунок — у Його Господа. Воiстину, невiруючi не матимуть успiху!» (Сура Аль-Мумінун 23:117)

Значення “Ля іляга ілля Ллаг” разом зі своїми двома основними частинами згадується в наступному аяті: «Хто не вiрує у тагута і вірує у Аллаха, той вже вхопив надiйну основу, яка не зламається!» (Сура Аль-Бакара, 2:256) Слова «Хто не вірує у тагута» виказує значення першої частини свідоцтва віри, а саме “Ля іляга”; коли слова «і вірує у Аллаха» виказують значення другої частини, а саме, “ілля Ллаг”.

Свідчення, що Мухаммад – Посланець Аллаха.

Хто такий Посланець Аллаха?

Його народження

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллаха) народився в Мецці в 570 р. н.е. Його батько помер до його народження. Його мама теж померла, коли він був дуже маленьким. Таким чином, він перебував під опікою свого діда по батьківській лінії, Абд аль-Мутталіба, а після смерті його діда, він був під опікою Абу Таліба – одного із його дядьків.

Його життя і виховання

Мухаммад (мир йому і благословення Аллаха) народився і прожив сорок років у мекканскому племені курайшитів, перш ніж отримав одкровення. І протягом цього періоду (570-610 н.е.) серед свого народу, через свою непорочність та високі манери, він був відомий як “правдивий” і “вартий довіри”. Він працював пастухом, а потім – купцем. До появи ісламу, він слідував чистим монотеїстичним віруванням пророка Авраама, ханіфа, поклоняючись лише Аллаху, не приписуючи Йому рівних, відкидаючи поклоніння ідолам і всілякі язичницькі практики..

Його місія

Коли Посланцю Аллаха виповнилося сорок років, він пішов до печери Хира, на вершині гори Нур, на околиці Мекки (в сучасній Саудівській Аравії), аби поклонятися Аллаху. Саме тоді він почав отримувати одкровення від Аллаха. Перші аяти, які він отримав, були: «Читай! Iм’ям Господа твого, який створив, створив людину зi згустку кровi! Читай! I Господь твiй — Найщедрiший, який навчив письма пером. Навчив людину того, чого вона не знала» (Сура Аль-Аляк 96: 1-5). Ці аяти відкрили новий етап знання, читання, світла і керівництва. Коранічні одкровення продовжувались аж до його смерті, 23 роки потому.

Початок його місії

Після трьох років таємних проповідей, Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) витрачає наступних десять років на відкрите проповідування ісламу. У цей період він і його соратники піддаватися усіляким формам несправедливості і переслідування зі сторони язичників-курайшитів. Не жаліючи себе, під час паломництва він почав закликати подорожуючих, які були вихідцями із різних племен, до нової віри. Паломники з Медіни прийняли іслам і незабаром мусульмани почали великими групами переселятися до їхнього міста.

Його переселення

У віці 53 років Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) переселився до Медіни, яка тоді називалася Ясриб, у 622 н.е. Це сталося після того, як панство курайшитів, які виступали проти його місії, почали погрожувати йому вбивством. Він (мир йому і благословення Аллаха) провів в Медіні десять років, закликаючи людей до ісламу. На тому етапі мусульманам були приписані обов’язкова молитва, обов’язкова милостиня і інші ісламські ритуали.

Його зусилля для поширення ісламу

Після переселення до Медіни (622-623 н.е.) Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) заклав основу для ісламської цивілізації та визначив аспекти мусульманського суспільства. Він викорінив племінний фанатизм, поширив знання, встановив принципи справедливості, правди, братства, співпраці та єдності. Деякі племена раз і назавжди намагалися покласти край ісламу, що призвело до ряду сутичок і воєн. Але Аллах підтримував Свого Посланця (мир йому і благословення Аллаха) і дав перемогу ісламу. Тоді люди в Мецці і в більшості міст і племен Аравійського півострова почали масово приймати велику релігію із повною впевненістю у її істиності.

Його смерть

У місяці Сафар, 11 року після переселення (червень 632 р), після того, як Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) поширив послання ісламу і Аллах закінчив Свою милість щодо мусульман, удосконалюючи Свою релігію для них, у Посланця (мир йому і благословення Аллаха) раптово почалася лихоманка, яка призвела до його смерті в понеділок місяця Рабі аль-Авваль 11 року після переселення (8 червня 632 р.). Йому було 63 роки. Його було поховано там, де він помер, в домі його дружини, Аїши, який зараз знаходиться біля мечеті Пророка в Медіні.

Ім’я нашого Пророка
Мухаммад був сином Абд Аллаха, сина Абд аль-Мутталіба із рода Бану Гашим із Курайшитів. Він був, безперечно, найблагороднішим із усіх арабів..
Посланець до всього людства
Аллах відправив Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха), як Посланця до людей всіх рас, народів і класів. Він зобов’язав кожного коритися йому. Як говориться в Корані: «Тож увiруйте в Аллаха та Його Посланця — неписьменного пророка, який увiрував у Аллаха та Його слово». (Сура Аль-Араф, 7:158).
Йому було зіслано Коран
Аллах зіслав йому найвеличніше із Його божественних писань, Священний Коран: «Брехня не пiдбереться до нього нi спереду, нi ззаду». (Сура Фуссилат, 41:42)
Він був печаткою пророків і посланців
Мухаммад (мир йому і благословення Аллаха) був останнім пророком, якого відправив Всевишній Аллах, тому, не буде жодного пророка після нього. Про це свідчить аят: «Мухаммад — не батько когось iз ваших чоловiкiв, але Посланець Аллаха й Печатка пророкiв! Аллах про кожну рiч Знаючий!» (Сура Аль-Ахзаб, 33:40)

Значення свідоцтва, що Мухаммад – Посланець Аллаха

Це означає вірити у все, що він сповістив, діяти відповідно до того, що він наказував, уникати дій, які він забороняв та поклонятися Аллаху згідно тому, як він нас вчив.

Що несе в собі віра в те, що Мухаммад – Посланець Аллаха?

  1. Вірити у все те, про що він сповістив нам. Це означає наступне:
  • Питання, що стосуються потаємного світу, такі, як Останній день, вічне блаженство в Раю і вічне покарання у Пеклі.
  • Події, що матимуть місце в День Суду, ознаки цього дня і те, що відбудеться перед його настанням.
  • Історії минулих громад та те, що сталось між пророками та їхніми народами.
  1. Звершувати справи, які він любив, і уникати того, що він заборонив. Це означає наступне:

Мусульманин має вірити у все те, що достовірно підтверджено від Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха).

  • Дотримуватися його наказів, бути повністю переконаним, що він не говорив від себе і те, що він приніс – це одкровення. Як стверджує Коран: «Хто послухався Посланця, той послухався Аллаха». (Сура Ан-Ніса, 4:80)
  • Уникати дій, які він заборонив, таких, як заборонене і невихованість. Бути повністю переконаним, що він заборонив певні дії лише з Божої мудрості, а не задля власної користі.
  • Бути впевненим і не сумніватись в тому, що звершення дій, які він ухвалив, і уникання дій, які він заборонив, принесе велику користь і щастя як в цьому, так і у вічному житті. Як говориться в Корані: «I корiться Аллаху та Посланцю — можливо, отримаєте ви милiсть». (Сура Аль Імран, 3:132)
  • Твердо вірити в те, що ті, хто не кориться Посланцю Аллаха (мир йому і благословення Аллаха), матимуть тяжке покарання. Аллах говорить в Корані: «Тож нехай стережуться ті, які противляться його наказу, адже може їх спіткати спокуса чи болісна кара». (Сура Ан-Нур, 24:63)
  1. Поклонятися Аллаху згідно із його керівництвом. Це означає наступне:
  • Слідувати його прикладу. Ми маємо слідувати Сунні Пророка (мир йому і благословення Аллаха) – його практичному прикаду: його словам, вчинкам і мовчазному схваленню, у всіх аспектах нашого життя. Справді, чим більше людина слідує прикладу Пророка (мир йому і благословення Аллаха), тим ближчою вона стає до Аллаха. І тим вищою вона буде в чествуванні Аллахом. Аллах говорить в Корані: «Скажи: «Якщо ви любите Аллаха, то йдiть за мною, i Аллах любитиме вас та простить вам грiхи вашi». Аллах — Прощаючий, Милосердний
  • но, що краще для людей, крім Аллаха, Який Сам створив їх.

  • ». (Сура Аль Імран, 3:31)
  • Іслам є довершеним: Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) в повному обсязі приніс іслам і всі його закони. Таким чином, ніхто не має права узаконювати якісь дії в ісламі, які не узаконив Пророк (мир йому і благословення Аллаха).
  • Іслам є актуальним для всіх часів і місць: Ісламські постанови, згадані в Корані і в Сунні Пророка (мир йому і благословення Аллаха) є актуальними для всіх часів і місць. Адже ніхто знає напев
  • Слідувати Сунні Пророка: Для того, щоб вчинки та праведні справи були прийняті Аллахом, вони мають бути звершені відповідно до порядку, встановленому Пророком (мир йому і благословення Аллаха). Як говориться в Корані: «I хто сподiвається на зустрiч iз Господом своїм, то нехай робить добрi справи й не додає Господу своєму рiвного в поклонiннi» (Сура Аль-Кагф, 18:110). Фраза «добрі справи» тут позначає добрі діяння, звершені згідно із Сунною Пророка (мир йому і благословення Аллаха).
  • Нововведення в релігійних питаннях суворо заборонені: Ті, хто вводить в релігію нові види поклоніння, які суперечать Сунні Пророка (мир йому і благословення Аллаха) – наприклад, як звершення молитви не так, я
    к показав Пророк (мир йому і благословення Аллаха) – нахабно протистоять його наказам. Такі справи будуть відхилені. Як говориться в Корані: «Тож нехай стережуться ті, які противлятьс

    я його наказу, адже може їх спіткати спокуса чи болісна кара». (Сура Ан-Нур, 24:63) Пророк (мир йому і благословення Аллаха) також сказав про це: «Той, хто винайшов в цій нашій справі (релігії) щось, що не від неї, то його буде відкинуто» (Сахіх Аль-Бухарі: 2550, Сахіх Муслім: 1718)

Строго забороняючи нововведення в релігії і додавання або зміни видів поклоніння. iслам захищає божественний закон від спотворення, змін і слідування людським примхам та бажанням. Крім

 

цього, іслам заохочує людський розум займатися інноваційним мисленням і досліджувати таємниці Всесвіту в усіх інших аспектах життя, аби служити людству і допомоги в розвитку сьогодення та майбутнього.