Закят

Аллах наказав мусульманам виплачувати обов’язкову милостиню (закят). Вона є третім стовпом ісламу. Він пообіцяв тому, хто не виплачує закят, суворе покарання і пов’язав узи ісламського братерства із такими принципами, як каяття, звершенням молитви і виплатою закята. Як сказав Всевишній: “Та якщо вони покаються, будуть звершувати молитву й давати закят, то стануть вашими братами в релігії” (Сура Ат-Тауба, 9: 11)
Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: “Іслам побудовано на п’яти стовпах… на звершенні молитов, виплаті обов’язкової милостині». (Сахіх Аль-Бухарі: 8, Сахіх Муслім: 16).”

Загальна мета Закяту

Аллах наказав мусульманам виплачувати закят через ряд причин:

  1. Любов до багатства є вродженою людською рисою. Людина робить все, аби здобути його. Саме через це іслам вимагає від людини виплачувати закят: щоб очищати серце від егоїзму та жадібності. Як говориться в Корані: “Приймай пожертву з майна їхнього, щоб очистити їх i пiднести цим”. (Сура Ат-Тауба, 9: 103)
  2. Закят живить почуття прихильності і гармонії, а також сприяє згуртованості супільств. Адже людям, зазвичай, подобаються ті, хто несе їм добро. Члени мусульманського суспільства стають настільки згуртованими, що нагадують цеглини будівлі, які підтримують одне одного. Такі злочини, як крадіжки і грабіж, як правило, не поширені.
  3. Закят є яскравим прикладом істинного поклоніння і повного підкорення Аллаху. Коли багаті виплачують закят, вони щиро коряться наказу Аллаха, визнаючи, що в кінцевому рахунку, все процвітання приходить від благословення Аллаха. Вчиняючи так, вони також виказують вдячність Йому за те, що Він дарував їм Свою милість: “Якщо ви будете вдячними, Я дарую вам iще бiльше”. (Сура Ібрагім, 14: 7)
  4. При виплаті Закяту втілюється принцип соціального забезпечення і відносної рівності між членами суспільства. Коли багаті роздають суму закяту законним отримувачам, багатство перестає зосереджуватись у руках певної верстви населення і, натомість, перебуває в постійному русі. Як говориться в Корані: “І щоб не дiсталося воно багатiям з-посеред вас” (Сура Аль-Хашр, 59: 7)

Любов до багатства є вродженою людською рисою. Людина робить все, аби здобути його. Саме через це іслам вимагає від людини виплачувати закят: щоб очищати серце від егоїзму та жадібності.

Те, з чого потрібно виплачувати закят

Закят не виплачується з майна людини, яке вона використовує для потреб свого життя, таких, як продукти харчування, напої, одяг, оселя, автомобіль тощо.

Він стосується тільки того майна, яке не перебуває у активному використанні і є надлишком, наприклад:

  1. Золото і срібло (за винятком золотих і срібних прикрас жінок, якими вони постійно користуються)

Закят виплачується із золота та срібла, тільки якщо їхня вартість досягає або перевищує встановлений мінімальний поріг для даного виду багатства (нісаб) і лише після того, як вони були у розпорядженні людини протягом повного лунного року (354 дні).

Мінімальна межа (нісаб), після досягнення якої закят ст

ає обов’язковим для цього типу багатства полягає в наступному:

Нісаб для золота становить близько 85 грамів, а для срібла – 595 грамів.

Таким чином, якщо мусульманин мав таку або більшу вагу золота або срібла протягом цілого лунного року, то має виплатити закят у розмірі два з половиною відсотки (2,5%).

  1. Всі види грошей (банкноти і монети), які зберігаються готівкою або на банківських рахунках

Нісаб для готівки, банкнот і монет слід визначати, ґрунтуючись на вартості золота (85 грам чистого золота). Якщо такі грощі були у розпорядженні людини протягом усього лунного року, то два з половиною відсотка (2,5%) її вартості повинна бути віддана в якості закята.

Наприклад, якщо один грам чистого золота на час виплати закяту коштує, скажімо, $25, то нісаб для грошей буде наступним:

25 (нестабільна ціна одного грама золота) x 85 (кількість грамів, яка є стабільною) = $2,125 (нісаб). Варто відзначити, що оцінка нісабу, починаючи з якого необхідно виплачувати закят із готівки, монет і комерційних товарів, як правило, ґрунтується на мінімальній кількості золота, оскільки вартість золота є більш стабільною, ніж будь-який інший вид майна.

  1. Комерційні товари

Цей термін позначає всю власність, яка зберігається з метою інвестування у торгівлю. Вона, зазвичай, включає в себе такі майно, як нерухомість, товари, продукти харчування тощо.

Ціна комерційного майна, яке було у розпорядженні протягом усього лунного року, має бути обчислена відповідно до поточної ринкової вартості на день виплати закяту. Якщо комерційні товари досягають нісабу, то два з половиною відсотка (2,5%) від їхньої вартості слід віддати в якості закяту.

 

  1. Сільськогосподарська продукція

Коран говорить: “О ви, якi увiрували! Жертвуйте тi блага, якi отримали ви, а також те, що Ми проростили для вас iз землi”. (Сура Аль-Бакара, 2: 267).

Закят виплачується тільки з деяких видів сільськогосподарської продукції за умови, що продукція досягає мінімальної кількості, за якої Закят стає обов’язковим (нісаб).

Враховуються різні людські обставини, тому розмір закяту, що виплачується із сільськогосподарської продукції, варіюється від коштів та зусиль, витрачених на вирощування.

  1. Худоба: закят із худоби, такої, як корови, верблюди і вівці, виплачується тільки якщо тварини самі пасуться на пасовищі і власник кормить і не поїть їх.

Якщо ж він сам займається їхнім вигодовуванням, то закят з них не сплачується.

Більш детальна інформація про мінімальну кількість худоби (нісаб), з якої виплачується закят, доступні в книгах з ісламської юриспруденції (фікг).

Отримувачі закяту

Іслам визначив отримувачів закяту. Мусульманин може виплатити закят одній чи кільком категоріям, або просто віддати його благодійним товариствам, які зобов’язуються поширювати його серед осіб, що мають на нього право. Більш доцільно, однак, виплачувати його в країні свого проживання.

Ті, хто має право на отримання закяту:

Нужденні – це ті, хто не може забезпечити своїх найнеобхідніших потреб .

  1. Знедолені люди, що живуть в абсолютній бідності, а також ті, хто не може задовольнити свої основні потреби.
  2. Люди, зайняті збором та поширенням закяту.
  3. Раби, які потрібують грошей, щоб купити свою свободу.
  4. Боржники, які не можуть виплатити борг, незалежно від того, чи борг є державним, чи особистим.
  5. Ті, хто бореться на шляху Аллаха: Включає в себе тих, хто бореться за захист своєї релігії, а також тих, хто бере участь у будь-якій діяльності, яка спрямована на підтримку і поширення ісламу.
  6. Ті, чиї серця слід приборкати: Це ті, хто нещодавно прийняв іслам, або ті, хто збирається його прийняти. Право виплати закята цій категорії не належить приватним особам, а тільки державним органам, ісламським центрам та благодійним організаціям, які визначають реальну користь цього.
  7. Мандрівники, які мають фінансові труднощі, навіть якщо вони дуже багаті вдома.

Що стосується категорій одержувачів закяту, то в Корані говориться: “Милостиня призначена для нужденних i бiдних, тих, хто її збирає та роздає, тих, вiд чиїх сердець чекають прихильностi, [для викупу] рабiв, для збанкрутiлих боржникiв, для тих, хто [бореться] на шляху Аллаха, а також для подорожнiх. Так встановлено Аллахом. А Аллах — Всезнаючий, Мудрий!” . (Сура Ат-Тауба, 9:60)