Очищення (тагара)

 

Аллах наказує людям очищатись внутрішньо – від гріха багатобожжя, а також від хвороб серця, таких як заздрощі, гординя та ненависть; і наказує очищатись зовнішньо від усього забор

оненого та всякого виду фізичного забруднення. .

Аллах н

 

аказує мусульманам очищати себе від гріха та внутрішніх хвороб, таких, як заздрість, гординя і ненависть. А також наказує очищати себе зовні від різних видів забруднення. Виконавши це, мусульмни стають гідними Його любові. Як говориться в Корані: «Воiстину, Аллах любить тих, якi каються, любить тих, якi очищуються!» (Сура Аль-Бакара , 2: 222 )

Значення очищення

Арабське слово тагара (очищення) означає чистоту.

Аллах наказує мусульманам очищати себе як ззовні – від забороненого і усяких видів фізичних забруднень, так і зсередини – від непростимого гріху багатобожжя; а також від захворювань серця, таких, як заздрість, гординя і ненависть. Зробивши це, мусульмани стають гідними Його любові. Як говориться в Корані: “Воiстину, Аллах любить тих, якi каються, любить тих, якi очищуються!” (Сура Аль-Бакара, 2: 222)

Аллах також наказує очищати себе перед обрядом молитви. Якщо людина, як правило, очищає себе і надягає кращий одяг, щоб зустрітися із великою людиною (наприклад, королем чи президентом), то, безумовно, вона має так робити, коли постає перед Царем царів.

Що таке необхідне очищення для тих, хто виконує молитву?

Аллах наказав мусульманам очищати себе і виконувати мале омовіння (вуду) перед такими ритуалами поклоніння, як виконання молитви, торкання Корану і обходження Каби в Мецці. Він також рекомендує виконувати мале омовіння перед кількома діяннями, наприклад, перед читанням Корану, перед благанням та сном.

Тому перед звершенням молитви, мусульманин повинен усунути дві речі:

Фізичну нечистоту (наджаса)

Ритуальну нечистотаy (хадас)

Очищення від зовнішного забруднення

  • Арабське слово наджаса позначає всі фізичні речовини, які іслам вважає нечистими і наказує нам усувати їх перед виконанням актів поклоніння.
  • Загальне правило в ісламському праві (Шаріаті) полягає в тому, що всі речі вважаються чистими, а фізичне забруднення (наджаса) є виключенням із правила. Таким чином, наприклад, якщо людина має сумніви щодо чистоти своїх штанів, на яких немає ніяких фізичних ознак нечистоти, то вони вважаються чистими.
  • Якщо ми бажаємо здійснити молитву, то спершу маємо видалити всі фізичні ознаки нечистоти з тіла, одягу і місця, на якому маємо намір молитися.

Речі, які вважаються нечистими:

1 Людська сеча і фекалії
2 Кров (коли її багато)
3 Сеча і екскременти тварин, яких не дозволено вживати у їжу (Ст. 189)
4 Собаки і свині
5 Мертві тварини (крім тих, яких дозволено споживати у їжу людині і які були вбиті відповідно до ісламських правил (Ст. 190). Людські трупи, риба і комахи вважаються чистими.

Фізична нечистота може бути усунута водою або будь-чим іншим.

Усунення фізичної нечистоти

Фізичні ознаки нечистот на тілі, одязі, місці, де передбачається здійснення молитви, можуть бути видалені будь-чим (водою тощо). Іслам наказує усувати їх. Не передбачено певну кількість разів змивання нечистоти. Однак у разі забруднення нечистотою собаки (його слиною, сечею чи фекаліями), місце необхідно очистити сім разів, один раз із цих семи – із землею. Решту фізичних нечистот необхідно змити. Якщо після очищення залишаються запах або плями, то на це можнане звертати уваги. Якось жінка запитала Пророка (мир йому і благословення Аллаха) про змивання менструальної крові. Він відповів: “Достатньо просто змити її, і не слід перейматися щодо плям, які залишились”. (Сунна Абу Дауд: 365)

Етикет туалету

  • Мусульманину рекомендується заходити в туалет з лівої ноги, кажучи “Я прощу Твого захисту, о Аллах, від шайтанів чоловічої та жіночої статі”.
  • Йому також рекомендується виходити з туалету з правої ноги, а потім казати: “Я шукаю Твого прощення, о Аллах”.
  • Він має приховувати свої інтимні частини тіла, коли справляє свою нужду.
  • Він не має справляти нужду там, де його можуть побачити, або там, де він може нашкодити людям. Це суворо заборонено.
  • Якщо мусульманин перебуває на відкритому просторі (наприклад в пустелі), то не повинен випорожнуватись у нори, адже він може нашкодити істотам, які живуть у норах, або сам постраждати від них. Це суворо заборонено.
  • Він не повинен направлятись до Кибли (напрямок Кааби в Мецці, в якому мусульмани моляться), ані передом, ані задом. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Коли ви відповідаєте на заклик природи, ви не маєте ані повертатися в сторону кибли, ані відвертатися від неї». ( Сахіх Аль-Бухарі: 386; Сахіх Муслім: 264). В основному це стосується людей, які знаходяться на відкритому просторі. Й немає нічого поганого, якщо це стається в будівлях, де є сучасні туалети.
  • Він повинен бути обережним, аби не забруднити своє тіло та одяг. Якщо це випадково трапиться, то він має одразу ж на місці вимити нечистоту.
  • Після того, як він випорожнився, він повинен:
очистити інтимні частини тіла водою. Ця дія арабською називається (істінджа).

або

очистити їх щонайменше тричі чимось дозволеним. Наприклад туалетним папером або камінням. Ця дія арабскою називається (істіджмар) Рекомендується при цьому використовувати ліву руку.

Ритуальна нечистота (хадас)

  • Ритуальна нечистота (хадас) є нематеріальним станом забруднення, в якому мусульманину не можна молитися, поки він не усуне її. Вона не є фізичною, як наджаса.
  • Ця ритуальна нечистота може бути видалена шляхом виконання малого омовіння (вуду) або повного омовіння (ґусль) з використанням очищаючої води. Очищаючи вода – це вода, яка не була в контакті з будь-якими фізичними домішками, які могли б змінити її колір, смак чи запах. Якщо мусульманин виконує мале омовіння, то може молитися скільки хоче, доки не порушить знову стан ритуальної чистоти.

Ритуальна нечистота буває двох типів:

Мала ритуальна нечистота. Її можна усунути виконавши мале омовіння (вуду).
Велика ритуальна нечистота. Її можна усунути виконавши велике омовіння (ґусль).

Мала ритуальна нечистота і мале омовіння:

Мале омовіння (вуду) стає недійсним через такі причини:

    1. Природні виділення з інтимних частин тіла (статевих та видільних органів), такі як сеча, екскременти і сперма. Речі, які роблять омовіння недійсним, згадуються в Корані: «Або хтось iз вас повернувся із вбиральнi» (Сура Ан-Ніса, 4:43)

Izguba zavesti kot rezultat spanja, norosti ali pijanosti je ena od stvari, ki Wudu› spremeni v neveljavnega. .

    Коли Пророку (мир йому і благословення Аллаха) розповіли про людину, яка мала сумніви щодо порушення малого омовіння під час молитви, то він (мир йому і благословення Аллаха) порадив: «Він не має відвертатися або припиняти молитву, якщо він не почує звуку або не відчує запаху». (Сахіх Аль-Бухарі: 175; Сахіх Муслім: 361)

  1. Хтиве торкання інтимних частин тіла голими руками, Як сказав Пророк (мир йому і благословення Аллаха): «Той, хто торкнеться свого інтимного органу, хай зробить мале омовіння» (Сунан Абу Давуд: 181)
  2. Вживання в їжу м’яса верблюда. Пророка (мир йому і благословення Аллаха) якось запитали: «Чи повинні ми зробити мале омовіння після того, як їли м’ясо верблюда?» І він відповів: «Так». (Сахіх Муслім: 360)
  3. Втрата свідомості через сон, божевілля або сп’яніння.